Визначте, чи є аргумент дедуктивним, індуктивним або абдуктивним, і назвіть логічну помилку, якщо така присутня. 45 завдань у трьох рівнях: Основи охоплюють найпоширеніші помилки (ad hominem, straw man, false dilemma, slippery slope, appeal to authority, bandwagon, hasty generalization, appeal to ignorance) та базові типи аргументів. Середній рівень додає тонкі неформальні помилки (post hoc, tu quoque, anecdotal evidence, appeal to nature, poisoning the well, circular reasoning, relative privation). Просунутий рівень охоплює формальні помилки (affirming the consequent, denying the antecedent, modus tollens), обґрунтованість проти істинності, двозначність та абдуктивне міркування.

Прочитайте аргумент
Кожне запитання представляє аргумент — це може бути формальний силогізм із кількома засновками (наприклад, «Усі ссавці дихають повітрям. Дельфіни — ссавці. ∴ Дельфіни дихають повітрям») або неформальний повсякденний аргумент (наприклад, «Не можна довіряти думці Марії — вона має зайву вагу»). Символ '∴' означає 'отже' і позначає висновок.
Перевірте значок категорії
Кольоровий значок вказує, що вас запитують: ВИЗНАЧ ТИП означає вибрати, який тип міркування це. ПОМИЛКА означає назвати конкретну логічну помилку. ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА означає класифікувати структуру аргументу за допомогою термінів формальної логіки. ОЦІНКА означає визначити, чи є аргумент обґрунтованим, істинним чи сильним.
Виберіть свій рівень
Основи охоплюють класичні помилки, що викладаються на курсах критичного мислення та риторики. Середній рівень додає тонші неформальні помилки, які вимагають більшої уваги для розпізнавання — наприклад, post hoc проти false cause, або tu quoque проти ad hominem. Просунутий рівень вводить формальну логічну нотацію, відмінність між обґрунтованістю та істинністю, а також різницю між формальними та неформальними помилками.
Вчіться з пояснення
Після кожної відповіді з'являється детальне пояснення, яке точно показує, чому правильна відповідь є правильною — включаючи, чому інші варіанти є неправильними. Для помилок пояснення містить латинську назву, структуру помилки та ключове розуміння для її розпізнавання в майбутньому.
45 завдань у 3 рівнях
Основи (15): Розрізняйте дедуктивне, індуктивне та абдуктивне міркування на чітких прикладах; визначайте найпоширеніші помилки, що викладаються: ad hominem, straw man, false dilemma, slippery slope, bandwagon, appeal to tradition, hasty generalization, та appeal to ignorance. Середній рівень (15): Називайте тонші неформальні помилки: anecdotal evidence, tu quoque, false cause (cum hoc), post hoc ergo propter hoc, appeal to nature, poisoning the well, circular reasoning, circumstantial ad hominem, relative privation, та appeal to consequences. Просунутий рівень (15): Формальні помилки з логічною нотацією (affirming the consequent, denying the antecedent, modus tollens), відмінності між обґрунтованістю та істинністю, двозначність, non sequitur, red herring, та абдуктивне виведення найкращого пояснення.
Відображення формальних аргументів
Аргументи з кількома засновками відображаються у структурованому вигляді: засновки перераховані над розділовою лінією, а висновок представлений золотим кольором зі знаком '∴' (отже). Це відображає те, як аргументи подаються в підручниках з логіки та курсах філософії, роблячи структуру одразу читабельною.
4 режими запитань
ВИЗНАЧ ТИП (бурштиновий): Який тип міркування — дедуктивне, індуктивне, абдуктивне чи аналогічне? ПОМИЛКА (рожевий): Як називається помилка в цьому аргументі? ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА (пурпуровий): Класифікуйте форму аргументу — це modus ponens, modus tollens, affirming the consequent чи denying the antecedent? ОЦІНКА (блакитний): Чи є цей аргумент обґрунтованим, істинним, сильним чи слабким?
Філософська тема темно-індіго
Гра використовує глибоку синьо-чорнильну колірну схему із золотистими акцентами — що створює атмосферу філософського семінару чи аудиторії логіки. У лобі представлений класичний силогізм Сократа разом із візуальним підсумком трьох типів аргументів, що одразу допомагає зорієнтуватися новим гравцям.
Дедуктивне міркування гарантує висновок, ЯКЩО засновки істинні. Класичний приклад: «Усі люди смертні. Сократ — людина. Отже, Сократ смертний». Якщо засновки істинні, висновок не може бути хибним — він логічно необхідний. Індуктивне міркування підтверджує ймовірний висновок на основі доказів, але не може його гарантувати. Приклад: «Кожен лебідь, якого я бачив, білий. Отже, всі лебеді, ймовірно, білі». (Неправильно! Існують чорні лебеді). Індуктивні аргументи варіюються від слабких (мало випадків) до сильних (багато різноманітних випадків), але ніколи не досягають логічної певності.
Абдуктивне міркування — також відоме як «виведення найкращого пояснення» — обирає найімовірніше пояснення для набору спостережень. Це міркування детективів (Шерлок Холмс), лікарів (діагностика за симптомами) та науковців (формулювання гіпотез). Приклад: «Пацієнт має гарячку, висип та біль у суглобах. Найкращим поясненням є хвороба Лайма». Абдуктивні висновки є попередніми — кращі докази можуть змінити висновок. Це не дедуктивне (немає гарантії) і не чисто індуктивне (не узагальнення за частотою).
ОБҐРУНТОВАНИЙ (valid) аргумент має правильну логічну форму — якби засновки були істинними, висновок мусив би бути істинним. «Усі єдинороги вміють літати. Іскорка — єдиноріг. Отже, Іскорка вміє літати» є обґрунтованим (форма правильна), але НЕ ІСТИННИМ (засновки хибні). ІСТИННИЙ (sound) аргумент є обґрунтованим ТА має всі істинні засновки. Для істинного аргументу гарантується істинний висновок. Обґрунтованість стосується структури; істинність стосується структури + істинності.
ФОРМАЛЬНІ помилки — це помилки в самій логічній структурі, незалежно від змісту. Affirming the Consequent (P→Q, Q, ∴ P) є формальною — вона завжди недійснa, незалежно від того, що означають P і Q. НЕФОРМАЛЬНІ помилки — це помилки в змісті, контексті або подачі аргументу, а не в його логічній формі. Ad Hominem є неформальною — логічна форма може бути правильною, але зміст (напад на особистість) підриває релевантність аргументу. Більшість названих помилок (hasty generalization, straw man, slippery slope) є неформальними.
Ad Hominem атакує ОСОБУ, яка висловлює аргумент: «Не можна довіряти її порадам щодо харчування — вона має зайву вагу». Сам аргумент ніколи не розглядається. Straw Man спотворює САМ АРГУМЕНТ до слабшої версії: «Мій опонент хоче скоротити витрати на оборону» → «Мій опонент хоче, щоб Америка була беззахисною». Справжній аргумент спотворюється. Обидві є помилками, що не стосуються фактичного аргументу, але Ad Hominem атакує джерело, а Straw Man — вигадану версію твердження.
Правильні відповіді приносять 10 балів (Основи), 15 балів (Середній рівень) або 20 балів (Просунутий рівень). Послідовні правильні відповіді додають бонус за серію з 5 балів за кожну відповідь після першої. Неправильна відповідь скидає серію до нуля. Ваш найкращий результат за весь час зберігається між сесіями.